Сторінка гурту ABBA в Україні

ШВЕДСЬКА ІНВАЗІЯ

    У наступному 1974 році гурт вирішив ще раз поборотися за право представляти Швецію на Євробаченні. Щодо Конкурсу Пісні Євробачення потрібно зрозуміти одне - тоді це був єдиний шанс змусити почути себе за межами Швеції, - говорить Бйорн, - Просто так ніхто в Англії й Америці вас слухати не буде: можете посилати їм свої записи до нескінченності, але їх відразу ж будуть викидати у кошик. Так що, Євробачення було нашим єдиним шансом. Незважаючи на поразку попереднього року, впевненості в собі, за словами Бйорна, їм було не займати. Потрібно було вибрати одну з двох пісень: HASTA MANANA чи WATERLOO. Взагалі то, HASTA MANANA більше підходила для конкурсу, але WATERLOO була значно театральнішою; з нею виступати було веселіше. HASTA MANANA, імовірно, не принесла б нам перемоги, і АВВА ніколи не відбулася б!" Увага слухачів була б зосереджена лише на Агнеті, яка співала цю річ у стилі Конні Френсіс, тоді як WATERLOO давала можливість влаштувати маленьку виставу і показати себе усім.
    Обидві речі були гучно названі - Стіг Андерссон вважав, що "крута" назва пісні дасть групі більше шансів, і не помилився. Стіг був переконаний, що тепер у них куди більше шансів на успіх, оскільки тепер відбір виконавців на національному турі відбивав популярність у публіки, а не упереджені судження членів журі. Обговоривши пісню HASTA MANANA, що іспанською означає "незабаром побачимося" чи "до завтра", АВВА все-таки зупинила свої вибір на WATERLOO - адже про знамениту битву 1815 року, у якій Наполеон зазнав поразки, знають практично усі, і Бйорн із Бенні склали веселу і жваву мелодію, яка добре узгоджувалася з текстом, в якому проводилася паралель між капітуляцією французького імператора і капітуляцією панянки перед домаганнями кавалера.
    Ця пісня, безумовно, була значно сильніше, ніж RING RING, і коли гурт виступив з нею на відбірковому турі у Швеції, то переміг з величезною перевагою, зібравши більше голосів, ніж усі інші учасники разом узяті! Щоб зробити на міжнародне журі незгладиме враження, група підібрала собі наряд, що кидається в очі. Крім того, музиканти придумали додаткову деталь, яку всі згадують і зараз, хоча пройшло два десятиліття: Свена-Улофа-Вельдоффа, диригента оркестру, що акомпонував групі, вдалося вмовити вийти на сцену у характерному наполеонівському трикутному кашкеті.
    Стіг Андерссон діяв завбачливо: він подбав про те, щоб уся Європа почула конкурсну пісню його групи ще до Євробачення, і використовуючи свої ділові зв'язки, випустив пісню відразу в кількох країнах. У результаті, прибувши в Англію, АВВА вже мала всі шанси на перемогу. Бйорн повен різноманітних спогадів про історичний день: З готелю ми їхали на концерт в автобусі, і я був змушений стояти на напівзігнутих - мої штани були настільки тісними, що сидіти я не міг. На цьому, однак, мої пригоди не закінчилися... Коли повідомляють пісню, що завоювала гран-прі, на сцену просять піднятися авторів. У сцени стояв такий здоровенний хлопець, який повинний був стежити за подібними речами. Бенні зі Стігом він пропустив, а мене зупинив: я був усе ще у своїх страшно тісних штанях і чоботях на немислимій підошві, так що він вирішив, що я не зрозумів, кого зараз запрошують на сцену. Але на сцену Бйорн усе-таки піднявся - коли запросили виконавців. І він не сумнівався, що відтепер світ став іншим.
    Ми впали в ейфорію; здавалося, що світ біля наших ніг. Успіх не був зовсім несподіваним, але все рівно застав зненацька. Ми бачили, звичайно, як вшановують переможців, але виявитися самим у їх шкірі... Один Бенні зберігав відносну ясність розуму серед бурхливих навколо них хвиль захвату: У цю ніч ми домоглися того, до чого йшли в останні кілька років - заявили іншим країнам про існування шведської групи, що виконує англійською власні пісні.
    У ретроспективі видно, що АВВА стала одним із небагатьох ансамблів, яких перемога в Конкурсі Євробачення вивела на дорогу до світової слави; багато інших і до, і після них, спалахнувши на мить, зникали в мороці невідомості. Навіть тоді, коли WATERLOO виявилася на першому рядку англійських чартів, багато хто передрікав, що цим все і скінчиться. Один хіт є, і вистачить з них - так вони думали, - сміється Бйорн, - і тільки ми самі знали, що прийшли, щоб залишитися надовго! На шляху до небес

    Негайний успіх випущеної на фірмі Atlantic Records в Америці усе тієї ж WATERLOO (вона зайняла шосте місце в Billboard Top-10), здивував усіх, включаючи і самих музикантів: адже випущені там до того сингли ніхто не зауважував. Звичайно, винятки все-таки бували: наприклад, VENUS голландської групи Shocking Blue у 1969 році стала хітом номер один у США (ця пісня знову стала "номером один" у 1986, коли її виконала група BANANARAMA). Але подібне траплялося надзвичайно рідко, і звичайно, жоден швед до АВВА в Америці ніколи не потрапляв не те щоб у Тор-10, але й у Тор-100!
    Нам сто разів пояснювали, що американцям подобається зовсім не те, що решті людства, - говорить Бйорн. - Тому групи, що домогалися там успіху, велику частину часу там і проводили. В Америці треба переміщатися з місця на місце і пропонувати свої записи всім радіостанціям, коли в Європі досить з'явитися в одній програмі - але у кожній країні. Роз'їжджати по Америці ніяк не входило в плани членів групи: в Агнети з Бйорном зовсім недавно народилася дочка.
    З 17-го по 20-і квітня АВВА знаходилася у Парижі з метою презентації альбому WATERLOO. В один з цих днів була записана і французька версія однойменної пісні. Бенні з Бйорном при цьому навіть не були присутні. Після Євробачення усе проходило на таких швидкостях, що доводилося по чотири рази позувати для фотографів, і давати по чотири інтерв'ю телевізійникам у той самий день, - згадує Бенні.
    Значну частину липня вони витратили на запис нового альбому HOOTENANNY SINGERS. Це яскравий приклад того, що Бйорн і Бенні завжди думали про себе в першу чергу, як про продюсерів і сонграйтерах, а не як про музикантів. Звичайно, записи HOOTENANNY SINGERS усе ще непогано розходилися, але це не йшло у жодне порівняння з музичною індустрією АВВА!
    Це був період повного хаосу, і зараз я не можу зрозуміти, як ми могли у настільки критичний момент займатися сторонніми проектами, - дивується Бенні. - Єдине, що приходить у голову, так це те, що ми, напевно, уже пообіцяли їм своє сприяння, і відступати тепер було непорядно. Хансі Шварц із HOOTENANNY SINGERS, пам'ятається, любив жартувати з цього приводу, стверджуючи, що це - найважливіший наш з Бйорном проект, коли замість того, щоб бомбардувати нашими піснями закордонні хіт-паради, ми стирчимо у студії, допомагаючи їм записати альбом!
    Щоб домогтися специфічного звучання гітари, при записі пісні SO LONG, до якого АВВА приступила наприкінці серпня, було використано плавальний басейн у дворі Бруно Гленмарка. Спеціальних пристроїв для одержання різних специфічних звуків тоді практично ще не було, - згадує Майкл Третов. - З басейну випустили воду і запустили в нього Янна Шаффера з гітарою. Янн Шаффер чудово пам'ятає і який був гуркіт, і які крики підняла теща Гленмарка!
    Сьогодні всe зовсім по іншому, - говорить Бенні. - Тоді Майклу доводилося постійно експериментувати, щоб домогтися потрібного результату, а тепер вам досить натиснути кнопку, і потрібний звук тут як тут. Майкл був важливою частиною музичного процесу, - підтверджує Янн Шаффер. - Бувало ми грали годинами одну і ту ж річ, але це нікуди не вело; зрештою вже починало здаватися, що нічого путнього не вийде, і в цей момент Майкл врубував який-небудь хитрий звук, додавав луну чи що-небудь у цьому роді, і ми думали: ось це - те що лікар прописав! Прикладом служить пісня MAN IN THE MIDDLE: звучання гітари в ній нагадує скрегіт пральної дошки, а голос, пропущений через уже тоді існуючий октавний сеператор, схожий на скарги зіпсованого робота. Бйорн і Бенні говорили: ні, це не піде, це звучить занадто божевільно, але я переконав їх залишити хоч би фразу "In the middle-middle" після приспіву, - згадує Третов.
    Наприкінці серпня група приступила до запису пісні SOS, що мала на ту пору робочу назву TURN ME ON. Слова і назву придумав Стіг Андерссон - пізніше Бйорн майже цілком переробив текст, але вдала назва, зрозуміло, залишилося.
    У вересні АВВА продовжувала записувати пісні для свого наступного альбому, однак не всі на нього потрапили. Були записано такі речі як HEY, HEY, HELEN, характеризуючи яку Бенні висловився коротко: Даремно ми її випустили; RICKY ROCK'N'ROLLER - невдала спроба зробити щось у модному тоді стилі "глем-рок"; і мелодійна І'VE BEEN WAITING FOR YOU (Я ЧЕКАЛА НА ТЕБЕ).
    Давно минувся той час, коли Бенні з Бйорном могли собі дозволити витрачати час на те, щоб написати щось спеціально для когось; а от віддати те, що самим не підходить, - це будь ласка. У даному випадку пісня RICKY ROCK'N'ROLLER була віддана шведському рок-співаку Джеррі Вільямсові, який випустив її синглом у 1975-му року.
    У це ж час були записані Bang-A-Boomerang, яка, спочатку зовсім не призначалася для Svenne & Lotta і "Terra Del Fuego" - це одна з тих рідкісних речей, від яких учасники АВВА відмовилися, уже досить потрудившись і зробивши пробні записи. Зрештою, ми зрозуміли, що пора "вбити" цю пісню, - сміється Фрiда, - у ній не було почуття, співати її нам не подобалося, так що в підсумку ми з нею мирно покінчили. Четвірка у квадраті

    Що стосується І'VE BEEN WAITING FOR YOU, тo це, безумовно, одна з найсильніших речей цього періоду. Збереглося безліч записів цієї композиції. - Бенні увесь час щось не влаштовувало і кінцевим результатом він дотепер не задоволений: йому здається, що вона звучить як завивання. Хоч Агнета і чудово проспівала свою партію, але пісня була захована на другу сторону синглу. Її можна назвати однією з найбільших забутих пісень групи. Ця досконала балада нічого не принесла нам у плані кар'єри, - скаржиться Бйорн, - Мені здається вона вартує кращої долі. 29-го вересня АВВА уперше відправилася робити собі promotion у Штатах. Повернувшись з Америки 16-го жовтня четвірка приступила до запису двох речей: CRAZY WORLD (БОЖЕВІЛЬНИЙ СВІТ), яка побачила світ тільки в 1976-му році, та інструментальної композиції INTERMEZZO NO.1, яка стала "коронною" для Бенні у всіх наступних виступах - звичайно концерт починався з того, що він один вискакував на сцену і приймався за цю річ, а потім уже до нього приєднувалися всі інші.
    Хоча творення пісень у команді Андерссон - Ульвеус завжди було колективним процесом, Бенні все-таки завжди більше вносив у музику, тоді як Бйорн відповідав за тексти. За словами останнього, і тепер у цьому плані мало що змінилося, - хіба що їхньої ролі стали ще більш полярними і він найчастіше просто пише слова на вже готову музику Бенні. Дуже важко оцінити внесок кожного у твір пісні, - говорить про це Бенні, - У будь-якому випадку, рішення, що залишити, а що змінити, ми приймаємо колегіально, і до закінченого результату приходимо спільно. Цікаво, що однією з первісних назв INTERMEZZO NO.1 була BACH-LATEN, тобто МЕЛОДІЯ БАХА - це один з улюблених композиторів Бенні.
    Наприкінці місяця була записана друга їхній двох намічених для виконання Бйорном пісень для нового альбому ROCK ME. Спочатку пісня називалася BABY, і співати її повинна була Агнета, але запис навіть не був доведений до кінця. Це була єдина більш-менш вдала спроба вийти за межі поп-музики, хоча Майкл Третов і вважає, що: у групи не було жодної справжньої вдачі у руслі рок-музики, тому що в Бйорна і Бенні просто серце не лежало до цього.
    Бенні, у принципі, згоден з ним, хоча і зауважує: Тим не менше, іноді хочеться спробувати сили і там, де ти не сильний. А ось Бйорн шкодує, що АВВА ніколи серйозно не пробувала сил у цьому жанрі: Ми ніколи не працювали з таким матеріалом серйозно, знаючи, що наше місце в іншому музичному "вагоні". Іноді нам здавалося, що з тієї чи іншої речі повинне вийти щось симпатичне, але зрештою вистачало розуму зрозуміти, що нічого цікавого не вийде.
    18-го листопада був випущений сингл SO LONG/І'VE BEEN WAITING FOR YOU, який навіть не зміг ввійти в Тор-40 у Британії, та й у Швеції досяг непримітного 7-й рядка. Це була спроба зробити щось у дусі Sweet чи Slade - найбільш "гарячих" англійських команд цього часу. Краще вже було б випустити як сингл ROCK ME, але ми боялися, що якщо співати буде Бйорн, то людям важко буде розпізнати пісню як аббівську, - так коментує це Бенні. Сам же Бйорн говорить так: Даремно намагатися наслідувати комусь і випускати пісню в стилі, що вважається найбільш модним на даний момент. Треба просто записати свою кращу з наявних пісень не звертаючи увагу на те, до якого стилю вона відноситься. Як не дивно, у цей час раптом успішно став підніматися у Штатах альбом WATERLOO, що вже знаходився в Тор-10, а пісня HONEY HONEY з цього альбому ввійшла в США в Тор-30. HONEY HONEY стала також хітом у Англії, хоча і не у виконанні АВВА. Написана Бенні і Бйорном пісня була записана у Великобританії дуетом Sweet Dreams, ставши їхнім єдиним хітом і увійшовши в Тор-10. 17-го листопада АВВА відправилася у своє перше європейське турне, Що мало середній успіх. Концерти пройшли в Данії, Німеччині, Австрії і Швейцарії, а в середині грудня АВВА повернулася додому, щоб, трохи відпочивши, у наступному 1975 році знову кинутися в бій!
    На той час Бйорн із Бенні вже виробили свій метод створення пісень, якого дотримуються, ймовірно, і по сьогоднішній день. Хоча, за словами Бенні, процес творення пісень дуже складно описати, він усе-таки намагається: Ми завжди були дуже методичні, працюючи годинами без перепочинку. Іноді щось виходить, іноді ні. Коли ми нарешті приходимо до того, чого домагалися, нам залишається лише дивуватися, чому ми відразу це не склали!
    Працюють же вони так: Бенні сідає за рояль, Бйорн бере в руки акустичну гітару, і вони пропонують один одному музичні фрагменти й ідеї доти поки не отримують готової пісні. Процес цей досить довгий, тому що більшість фрагментів при цьому безжалісно відкидається. Ми намагалися працювати з десяти ранку до чотири вечори, - говорить Бенні, - але коли нічого не виходило, а нам уже потрібно було мати що-небудь для записів, ми відправлялися на острівець Віггзо, де в нас літній будиночок, і там працювали цілу добу. Для нас цей метод добрий, більшість наших пісень народилося саме в такий спосіб. Придумуючи пісні, вони співали щось на тарабарскій англійській - слова не мали змісту, але дозволяли відчути мелодію. Як правило щось з цієї тарабарщини залишалося, найчастіше у "фокусі" пісні (на професійному жаргоні він називається "хук"), тобто там, де мелодія притягує слухачів. Назва багатьох пісень АВВА знаходиться в такому "фокусі": WATERLOO, MAMMA MIA, THE NAME OF THE GAME чи GIMME! GIMME! GIMME!. Сильною стороною Стіга Андерссона було вміння придумати інтригуючу назву для пісні. До 1977-го року він часто складав слова для композицій Бенні і Бйорна чи співробітничав у цьому з Бйорном. Загалом Стіг написав слова до трьох тисяч пісень! Однак після 1977-го року, текстів для АВВА він більше не писав, а от вдалі назви для пісень пропонував і неодноразово.
    Пожинаючи плоди свого успіху, протягом кількох наступних місяців ABBA подорожувала по всій Європі і з'являлася на незліченних TБ і радіо шоу. Але, як можуть засвідчити багато переможців Конкурсу Пісні Євробачення, одна річ - досягти хітовості своєї переможної пісні, і зовсім інше - продовжувати у такому ж дусі і довести всім, що ви - більше, аніж гурт одного хіта.
    Кінець 1974 і початок 1975 року застали гурт на гастролях по Європі і одночасно за записом свого третього альбому, який зрештою - навесні 1975 - був названий просто ABBA. Особливо успішними вийшли пісні SOS, MAMMA MIA і I DO I DO I DO. Перша протрималася на першому місці у Великобританії 18 тижнів, а остання влітку 1975 здійснила прорив групи в Австралію. Не можна сказати, що інші композиції були гіршими, радше публіка на той час очікувала продовження у стилі, а така річ, як, скажімо, І'VЕ BEEN WAITING FOR YOU (Я ЧЕКАЛА НА ТЕБЕ) сюди відверто не підходила. У той же час SO LONG (ТАК ДОВГО) і BANG-A-BOOMERANG як на перше місце хіт-параду звучали не досить переконливо. Не кажучи вже про ROCK ME (РОЗХВИЛЮЙ МЕНЕ), хоча це був чи не найуспішніший експеримент Бйорнa і Бенні в галузі рок-музики. Четвірка на робочому місці

    Заради справедливості треба зауважити, що турне усій четвірці дуже не сподобалося і надалі безперечна перевага була віддана студійній роботі. На цей час уже випрацювалася схема створення аббівських пісень: слова писав Бйорн (до 1977 року зі Стігом), музику писали разом з Бенні, а тоді останній займався її аранжуванням. Після вироблення "скелету", він виносився на розгляд усіх, і тут уже шліфувався до досконалості.
    Треба сказати, що не тільки метод творення пісень Бйорнa і Бенні не перетерпів значних змін з ранніх днів їх спільної творчості; це ж стосується і до технології запису пісень. Запис кожної займає принаймні, 3-4 дні. Спочатку записується те, що у наші дні називається фонограмою "мінус один", потім багаторазово накладений вокал, а потім, найчастіше, ще багаторазово накладені клавішні пасажі.
    Типова сесія звукозапису починалася у 9 годині ранку. Оскільки не існує двох однаково граючих ударників, і, кожен з них до того ж був ще і зі своїми власними барабанами і тарілками, та ж пісня у результаті могла прозвучати і так, і так. Так що перед записом чергової композиції завжди доводилося витрачати багато часу на уточнення технології запису ударних. Після того як із цим було покінчено, Бенні сідав за піаніно, Бйорн брав у руки акустичну гітару, і вони приймалися знайомити музикантів зі своїм новим дітищем. Ані Бенні, ані Бйорн не вміли читати ноти (правда, вони завжди малювали акорди пісні на шматку паперу), так що їм доводилося діяти у такий спосіб: вони грали річ знову і знову, і Бйорн співав щось на тарабарській англійській, поки музиканти не переймалися духом пісні і не починали викладати свої розуміння щодо того, як який інструмент повинен звучати.
    Усіх музикантів завжди вражала здатність Бенні грати годинник, не виявляючи ознак втоми. Бйорн натомість, навпаки, рідко брав участь у початковій стадії запису, особливо в пізній період АВВА. Він більше працював як продюсер, акумулюючи найцікавіші ідеї і відсіваючи безперспективні. І це дуже важливо - якби не він, жодна з пісень АВВА так і не була б записана: Бенні дотепер сидів би в студії і просто грав! А от у процесі накладення інструментальних партій Бйорн майже завжди брав участь, особливо, якщо потрібна акустична гітара.
    Практично кожну пісню намагалися виконувати як баладу, бугі-вугі, ритм-енд-блюз і т.д., поки не знаходили для неї найбільш придатну форму.

Українська банерна мережа

Copyright

Теодор Лещак 2002-2009